Денис Шмигаль: Хочу вірити, що бізнес відчує роботу уряду над зміною інвестиційного клімату

Денис Шмигаль: Хочу вірити, що бізнес відчує роботу уряду над зміною інвестиційного клімату

Топ-6 завдань від прем’єр-міністра для майбутнього зростання економіки

Минулого року пандемія COVID-19 вплинула на фінансові ринки світу та України в тому числі. Влада хвилювалася за вакцинальну кампанію, щоб зберегти життя й здоров’я громадян та надати можливості бізнесу відновитися після вимушених карантинних обмежень. Все ж вакцинальну кампанію вдалося організувати, і статистика у понад 40% вакцинованих з дорослого населення є ключовим фактором, який дає можливість пообіцяти, що локдаунів не буде. Тепер з обережним оптимізмом очікуємо на розвиток економіки та змін у країні на краще.

На цьому наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час гала-івенту «Україна та світ попереду 2022», організованого виданням «Новое время». Пропонуємо свого роду топ-6 завдань для країни на майбутнє з виступу глави уряду на цьому заході.

1. Досягти збільшення інвестицій до 15 мільярдів доларів щороку і проводити «бурхливу» приватизацію

За підсумками цього року ми очікуємо 6,5 мільярда доларів іноземних інвестицій, зазначив Денис Шмигаль. Зважаючи, що триває другий «ковідний» рік, то це доволі добрий показник. У нашій стратегії економічного розвитку держави до 2030-го року стоїть показник у 15 мільярдів доларів інвестицій щороку. Він досяжний, і ми працюємо над цим – зокрема ухвалене відповідне законодавство та змінені нормативно-правові акти для стимулювання інвестицій.

Ми очікуємо ефективної роботи закону про інвестиційних «нянь», про великих інвесторів… Ми підписали і подали Міністерству економіки два перших пакети документів на 96 мільйонів доларів інвестицій. Фактично є також ще більше бажаючих – 20 проєктів та заявок на більш як 1,7 мільярда доларів інвестицій. Я переконаний, що наступного року цих заявок і сум інвестицій буде ще більше, тому що у законодавстві передбачені хороші знижки, хороші преференції для інвесторів. Ми працюватимемо над тим, щоб ці преференції були ще кращими, тому що конкуруємо з нашими сусідами. Тобто хочемо вигравати регіональну конкуренцію за інвестора. Тому ця робота буде перманентною і постійною. Ми розуміємо больові точки – це підключення до мереж, це забезпечення довгих і дешевих грошей для розвитку бізнесу. Працюємо над вирішенням цих питань.

Ми почали робити приватизацію відкритою, і це дало свій результат. Ми будемо продовжувати… Серед наголосів роботи уряду буде бурхлива, вибухова приватизація – велика, мала, середня. Максимально зменшуємо роль держави в економіці для того, щоб усе було ефективно.

2. Державно-приватне партнерство треба розвивати, щоб економіка не розраховувала на кошти лише державного бюджету

Неможливо покладати тягар розвитку економіки, інфраструктури на державний бюджет, бо він обмежений, підкреслив прем’єр. Чудес не буває, кожний тут присутній бізнесмен це розуміє. Потрібні синдикати банків, ефективні приватні інвестиції, потрібно приватно-державне партнерство. На цьому теж будемо робити акценти наступного року. Концесії портів, доріг, угоди про розподіл продукції у сфері видобування вуглеводнів… Будемо розвивати всі можливі різновиди державно-приватного партнерства. Бачимо в цьому велику перспективу для нашої країни. Це дасть мультиплікатор – щонайменше в 5 разів збільшити інвестиції.

3. Україна має продовжувати роботу над звільненням окупованих територій, бо це сприятиме руху вперед та покращуватиме економічну ситуацію

Сьогодні потрібно продовжувати працювати з міжнародною спільнотою над тим, щоб Україна мала вивільнені тимчасово окуповані території. Вони мають бути звільнені, кордони – відновлені. Безумовно, це дасть нам ще більше довіри, ще більше руху вперед. Поки перемовини на дипломатичному рівні йдуть та наша армія нас захищає, ми працюємо над імплементацією економічних реформ, над зміною інвестиційного клімату. І я дуже хочу вірити, що з кожним роком ми будемо чути, що все ж таки бізнес відчуває роботу влади, уряду над зміною інвестиційного клімату та економічних умов. Це й буде тим драйвером, який дасть нам змогу досягнути у майбутньому 7-8% росту ВВП.

Ми маємо збройну агресію, і це впливає, серед іншого, і на залучення інвесторів у фінансові та промислові ринки України. Звичайно, треба це враховувати в макроекономічному прогнозі – при всій нашій стабільності, при всіх позитивних факторах. Усе таки це (збройна агресія – ред.) впливає і пригальмовує наш розвиток.

4. За 15 років накопичувальна пенсійна система має згенерувати близько 50 мільярдів доларів ресурсу

Накопичувальна пенсійна система і фондовий ринок є дуже взаємопов’язані… Ми підписали меморандум з Європейським банком реконструкції і розвитку, USAID, Американською торговою палатою про створення інфраструктури фондового ринку і товарних бірж в Україні. Меморандум передбачає, що за 3 роки ми отримаємо найсучаснішу клірингову систему, найсучаснішу біржу. Ми розуміємо, де можуть бути точки росту в цих напрямках.

Наповнення фондового ринку фінансовим і економічним змістом можливо тоді, коли в країні є накопичений «довгий ресурс». І це має бути саме накопичувальна пенсійна система. За нашими оцінками, за 15 років накопичувальна пенсійна система дасть можливість зібрати і згенерувати близько 50 мільярдів доларів ресурсу, який і буде «довгим»… І з одного боку, це буде пенсійне забезпечення для нас із вами, а з другого боку – це колосальний економічний потенціал.

5. Україні потрібна термомодернізація та трансформація вугільних регіонів

Термомодернізація – це те, що допоможе нам стати енергонезалежними. Важливими для цього є угоди про розподіл вуглеводневої продукції – це про видобуток у першу чергу газу. Також енергомодернізація житлового фонду, промисловості, бізнесу дасть нам змогу економити від 30 до 40% на споживанні. З того об’єму газу, який споживає Україна, фактично більш як 50% є імпортним. Відтак 40% економії споживання та збільшення видобутку газу на 10% дасть можливість вийти тоді в «нуль». Більше того – ми можемо бути країною-експортером газу. Це також точка докладання зусиль уряду спільно з національними компаніями.

Трансформація вугільних регіонів – це вже більше про екологію, про те, що ми хочемо рухатися в світовому контексті. Світ відмовляється від викопних видів палива, переходить до альтернативних джерел, переходить до водню… Щодо відмови від викопних видів палива – в Україні є 61 (вугільний – ред.) регіон, які можуть демографічно деградувати, оскільки це мономіста, де є шахти, вугільні станції, і там немає інших варіантів розвитку. Відтак, держава має скоординувати роботу для трансформації цих регіонів. Більшість європейських країн це проходили, сьогодні вони нас консультують. Наступного року ми починаємо 6 пілотних проєктів з трансформації – від вугільного мономіста до міста, яке не залежить від роботи шахти. Таким чином ми будемо рухатися до 2040-го року. Трансформація вугільних регіонів – це великий державний проєкт, але він пов’язаний також із бізнесом, оскільки ми розглядаємо варіанти привернення уваги інвесторів, які мають приходити в такі регіони.

6. Цифровізація необхідна як важливий елемент антикорупційної реформи та полегшення роботи бізнесу

- Хочу нагадати про вже всесвітньо відомий бренд «Дія», – зазначив глава уряду, – і також переконаний, що бізнес відчуває певні полегшення (завдяки роботі цього застосунку – ред.), починаючи від реєстрації. Ми будемо розвивати цифрові інструменти… Цифровізація – це один із найважливіших елементів і факторів антикорупційної реформи, тому що ще до обрання президент Володимир Зеленський говорив про те, що комп’ютер хабарів не бере. Ми сьогодні конкуруємо з Естонією, яка була лідером у світі з цифровізації. Ми хочемо побути лідером з цифровізації у світі, ми хочемо мати «paperless government» (безпаперове врядування – ред.) найближчим часом і активно над цим працюємо.

Добавить комментарий